АХЛЬ АЛЬ-БАЙТ НАШОГО ВОЛОДАРЯ ПРОРОКА

Причини одружень нашого Володаря Пророка

Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) уперше одружився у двадцять п’ять років — із Хазрат Хадіджею (радіяллаху анха). Їй було сорок років, і вона була вдовою. Але вона мала велике багатство, вроду, розум, знання, честь, шляхетний рід, цнотливість і добру вдачу. Вони прожили разом двадцять п’ять років. Поки Хазрат Хадіджа була жива, Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) не вступав у жоден інший шлюб.

Після смерті нашої матері Хазрат Хадіджі (радіяллаху анха) наш Володар Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) одружився вдруге, у п’ятдесят п’ять років, — із донькою Хазрат Абу Бакра, нашою матір’ю Хазрат Аїшею (радіяллаху анха). Расулюллах одружився з нею за велінням Аллаха таала. Він прожив із нею вісім років, аж до Своєї кончини. Вона була дуже розумна, прониклива, вчена, освічена, цнотлива й побожна. Оскільки вона мала дуже добру пам’ять, Асхаби аль-кірам питали її про багато речей і вчилися в неї.

Усі інші Свої шлюби Він уклав із релігійних чи політичних причин, або з милосердя й доброти. Усі ці жінки були вдовами, і більшість із них — літні. Наприклад: коли мекканські невіруючі так тяжко мучили й кривдили мусульман, що це стало нестерпним, частина Асхабів аль-кірам переселилася до Абіссинії. Наджаші, абіссинський цар, був християнином. Він ставив мусульманам різні запитання і, сповнившись захоплення від мудрих відповідей, які отримав, прийшов до іману. Він зробив мусульманам багато добра. Убайдуллах ібн Джахш, який, здавалося, прийшов до іману, дав священикам себе ошукати, щоб позбутися бідності, став віровідступником і проміняв свою релігію на цей світ.1 Цей проклятий чоловік, син тітки Расулюллаха по батькові, примушував і підбурював свою дружину Умм Хабібу покинути релігію й розбагатіти. Але коли жінка сказала, що радше змириться з бідністю й смертю, ніж покине релігію Мухаммада алейхіссалям, він розлучився з нею. Він чекав, що вона пропаде й помре в злиднях. Але сам він невдовзі помер. Умм Хабіба була донькою Абу Суф’яна, який на той час був верховним воєначальником курайшитів у Мецці. У той час наш Володар Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) вів дуже тяжкі бої з військами курайшитів, а Абу Суф’ян щосили бився, щоб знищити іслам. Расулюллах почув про те, якою сильною була віра нашої матері Умм Хабіби (радіяллаху анха), і про дуже болісне становище, в якому вона опинилася. Він написав листа Наджаші й попросив: «Я хочу одружитися з Умм Хабібою, яка перебуває там, у тебе. Уклади мій нікях (шлюбний договір, укладений згідно з ісламом)! Потім пошли її сюди». Наджаші вже став мусульманином. Він виявив листові велику шану, запросив тамтешніх мусульман до свого палацу й улаштував бенкет. Нікях було укладено на сьомому році після Хіджри, і він зробив багато дарунків. Так Умм Хабіба отримала нагороду за свій іман (віру) і зажила там у достатку й добрі. Завдяки їй добре зажили й інші мусульмани. Оскільки жінки в Джаннаті будуть разом зі своїми чоловіками, вона тим самим отримала радісну звістку про найвищий ступінь Джаннату, а порівняно з цією звісткою всі радощі й блага цього світу дуже малі. Цей нікях став однією з причин, що проклали шлях до того, що Абу Суф’ян (радіяллаху таала анх) згодом удостоївся честі стати мусульманином. Як бачимо, цей нікях також показує, якими великими були мудрість, розум, геніальність, доброта й милосердя Расулюллаха.2

Інший приклад — донька Хазрат Умара, наша мати Хазрат Хафса (радіяллаху анха), яка овдовіла. Коли на третьому році після Хіджри Хазрат Умар запитав Хазрат Абу Бакра й Хазрат Усмана: «Чи візьмеш ти мою доньку за дружину?» — кожен із них відповів: «Я подумаю». Одного дня, коли всі троє та інші були поруч, Расулюллах запитав: «О Умаре! Я бачу, що ти засмучений. Яка причина?» Як легко побачити колір чорнила в пляшечці, так Расулюллах із першого погляду розумів думки кожного. Коли вважав за потрібне, Він питав. Оскільки казати правду Йому, ба навіть усім, для нас фард, Хазрат Умар відповів: «О Расулюллах! Я пропонував свою доньку Абу Бакрові й Усманові, але вони її не взяли». Оскільки Расулюллах аж ніяк не хотів, щоб ці троє Його Асхабів, яких Він любив найбільше, були засмучені, Він одразу сказав, щоб потішити їх: «О Умаре! Чи хочеш ти, щоб я віддав твою доньку за того, хто кращий за Абу Бакра й Усмана?» Хазрат Умар був вражений. Адже він знав, що немає нікого кращого за Хазрат Абу Бакра й Хазрат Усмана. Він сказав: «Так, о Расулюллах». Расулюллах сказав: «О Умаре, віддай свою доньку за мене!» Так Хазрат Хафса стала матір’ю Абу Бакра, Усмана й усіх мумінів, а вони стали її слугами, і Хазрат Абу Бакр, Хазрат Умар і Хазрат Усман (радіяллаху анхум) стали ще ближчими й ще дорожчими одне одному.3

Третій приклад: на п’ятому чи шостому році після Хіджри Джувайрія, донька Харіса, ватажка племені, була серед сотень полонених, захоплених у племені Бану Мусталак. Коли Расулюллах викупив її, звільнив і одружився з нею, усі Асхаби аль-кірам сказали: «Нам соромно тримати родичів дружини Расулюллаха, нашої матері, за невільниць і слуг». Усі вони звільнили своїх полонених. Цей шлюб приніс свободу сотням полонених. Наша мати Хазрат Джувайрія (радіяллаху анха) завжди згадувала про це й пишалася цим. Хазрат Аїша казала: «Я ніколи не бачила жінки, яка принесла б більше добра й більше благословення, ніж Джувайрія».4 У хадисі шаріф сказано: «Мої шлюби з усіма моїми дружинами й те, що я видав своїх доньок заміж, — усе це сталося з дозволу, який Джабраїл (алейхіссалям) приніс від Аллаха таала».

Однією з важливих причин того, що Расулюллах одружився з кількома дружинами, було сповіщення релігії ісламу. Ще до того, як було зіслано аят про хіджаб, тобто до того, як жінкам було велено вкриватися, жінки теж приходили до Расулюллаха, щоб розпитати й дізнатися те, чого не знали. Коли Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) ходив до когось додому, жінки теж приходили, сідали, слухали й мали з того користь. Але коли зійшов аят про хіджаб і на-махрам жінкам і чоловікам заборонили сидіти разом і розмовляти, Расулюллах більше не приймав на-махрам жінок. Він велів їм питати Його благословенну дружину Хазрат Аїшу й навчатися в неї. Оскільки приходило й питало так багато людей, Хазрат Аїша не встигала всім відповідати. Щоб полегшити це важливе служіння й зменшити тягар нашої матері Аїші, Расулюллах одружився з такою кількістю дружин, яка була потрібна. Через Своїх благословенних дружин Він передав мусульманкам сотні делікатних знань, що стосуються жінок. Якби Він мав лише одну дружину, усім жінкам було б важко, ба навіть неможливо, питати її. Щоб повністю донести релігію Аллаха таала, Він узяв на Свої плечі й тягар багатьох шлюбів.

Благословенні дружини нашого Володаря Пророка

Хадіджа аль-Кубра (радіяллаху анха): Вона походила зі шляхетної та знатної родини курайшитів. Вона була донькою Хувайліда ібн Асада ібн Абд аль-Узза ібн Кусая. Вона — перша дружина Расулюллаха. Ім’я її батька — Хувайлід, а ім’я матері — Фатіма. Коли вона виходила заміж за Расулюллаха, вона була сорокарічною вдовою. Нашому Володарю Пророкові тоді було двадцять п’ять років. Від неї Він мав чотирьох доньок і двох синів. Овдовівши, вона займалася торгівлею. У неї були управителі, писарі й раби. Вона була дуже багата, вчена й розумна. Вона була першою вільною жінкою, яка прийшла до іману. Коли Джабраїл алейхіссалям уперше з’явився Расулюллахові, Він злякався. Він розповів Хадіджі, що сталося. Хадіджа (радіяллаху анха) була першою, хто прийшов до іману. Невіруючі поклонялися ідолам, не вірили Расулюллахові й глузували з Нього. Вони дуже Його мучили. Хадіджа (радіяллаху анха) втішала Його й додавала Йому відваги. Вона пожертвувала заради Нього всім своїм багатством і майном. Вона вірно служила Расулюллахові двадцять п’ять років. Жодного разу вона не завдала Йому прикрості.

За три роки до Хіджри, через три дні після смерті Абу Таліба, вона померла в Мецці аль-Мукаррамі у віці шістдесяти п’яти років.

Расулюллах до самої Своєї смерті при кожній нагоді хвалив її. Одного дня, коли Він хвалив її вдома, наша мати Аїша не втрималася й сказала: «Джанаб аль-Хакк дав Тобі кращу за неї». Тоді Расулюллах сказав: «Ні! Я ніколи не отримував кращої за неї. Коли всі називали мене брехуном, вона повірила мені. Коли всі мене мучили, вона стояла поруч зі мною. Вона полегшувала мої печалі».

Хазрат Хадіджа та її донька Фатіма аз-Захра — дві з чотирьох жінок, яких у хадисі шаріф названо найвидатнішими з усіх жінок світу. Третя — дружина фараона Хазрат Асія, а четверта — Хазрат Мар’ям (благословенна мати Пророка Іси алейхіссалям) (радіяллаху таала анхунна).

«Мої шлюби з усіма моїми дружинами й те, що я видав своїх доньок заміж, — усе це сталося з дозволу, який Джабраїл (алейхіссалям) приніс від Аллаха таала» Хадис шаріф

Хазрат Аїша (радіяллаху анха): Вона — друга з чистих дружин Расулюллаха. Вона — донька Хазрат Абу Бакра. Ім’я її матері — Умм Руман. Вона народилася за вісім років до Хіджри. Дітей у неї не було. Расулюллах уклав із нею нікях через рік після смерті Хадіджі аль-Кубра і за два роки до Хіджри. Через три роки вона удостоїлася честі бути приведеною до Худжри ас-саадат у Медині. Її мудрість, розум, іффат (цнотливість) і таква були напрочуд великі. Расулюллах дуже її любив і багато хвалив. Її нікях було укладено за велінням Аллаха таала. Її вихвалено в аяті аль-каріма. Асхаби аль-кірам зверталися до неї, щоб розв’язати свої складні питання. Їй було вісімнадцять років, коли Расулюллах (саллаллаху таала алейхі ва саллям) відійшов у вічність. Оскільки її іджтихад (тлумачення питань, прямо не висвітлених у Корані аль-карім чи в хадисах шаріф, шляхом зіставлення їх із питаннями, чітко визначеними в них) не збігався з іджтихадом Хазрат Алі, вона була серед тих Асхабів аль-кірам, які воювали проти Хазрат Алі у Верблюжій битві. Вона дуже засмутилася, коли Хазрат Алі став шахідом. Хуруфіти дуже її обмовляють. Вони кажуть, що вона не любила Хазрат Алі. Але саме вона переказала хадис шаріф: «Любити Алі — частина іману». Так вона сповістила, що любить його і що всі мають любити його. Вона померла в Медині на п’ятдесят сьомому році після Хіджри, у віці шістдесяти п’яти років. Її могила — на цвинтарі Бакі.

Сауда бінт Замаа (радіяллаху анха): Вона — третя дружина Расулюллаха. Вона та її чоловік прийшли до іману й переселилися до Абіссинії. Коли вони повернулися до Мекки, її чоловік помер. Расулюллах спершу уклав нікях із Хазрат Аїшею, а потім із Хазрат Саудою. Сауду Він узяв до Свого дому в Мецці, а Хазрат Аїшу — у Медині. Вона була дуже милосердною й цнотливою жінкою. Вона померла, коли халіфом був Хазрат Умар.5

Хафса (радіяллаху анха): Вона — донька Хазрат Умара. Її першим чоловіком був Хунайс. Разом вони переселилися до Абіссинії та до Медини. Коли вона молодою овдовіла, батько запропонував її спершу Хазрат Абу Бакрові, а потім Хазрат Усманові. Обидва чемно відмовилися. Хазрат Умар засмутився. На третьому році після Хіджри вона удостоїлася нікяху з Расулюллахом. Через якийсь час Расулюллах розлучився з нею. Потім Він знову одружився з нею за знаком від Джабраїла алейхіссалям. Вона багато постила й багато здійснювала намаз. Вона померла на 41-му році після Хіджри, у віці шістдесяти років.

Зайнаб бінт Хузайма (радіяллаху анха): Вона виконувала багато ібадатів і роздавала багато садаки. Раніше вона була дружиною Абдуллаха ібн Джахша. Матір’ю Абдуллаха була Умайма, тітка Расулюллаха по батькові. Він став шахідом у газві Ухуд. Хоча вона й удостоїлася нікяху з Расулюллахом, через вісім місяців вона померла.6

Умм Салама (радіяллаху анха): Її ім’я було Хінд. Разом зі своїм чоловіком Абу Саламою вона була серед перших, хто переселився до Абіссинії. Абу Салама був братом Убайдуллаха ібн Джахша. Матір’ю Убайдуллаха ібн Джахша була Барра, тітка Расулюллаха по батькові. Абу Салама помер у Медині на четвертому році після Хіджри від рани, яку отримав у газві Ухуд. Вона відхилила сватання Хазрат Абу Бакра й Хазрат Умара. Вона удостоїлася нікяху з Расулюллахом. Вона померла в Медині на п’ятдесят дев’ятому році після Хіджри, у віці вісімдесяти чотирьох років. З дружин Расулюллаха вона померла останньою.7

«Ні! Я ніколи не отримував кращої за неї (Хадіджу). Коли всі називали мене брехуном, вона повірила мені. Коли всі мене мучили, вона стояла поруч зі мною. Вона полегшувала мої печалі» Хадис шаріф

Джувайрія (радіяллаху анха): Вона була донькою Харіса, ватажка племені Бану Мусталак. Її взяли в полон у газві Мурайсі на п’ятому році після Хіджри. Її чоловік, який був сином її дядька, загинув у битві. Їй було двадцять років, і вона була дуже вродлива. За одним переказом, коли Джувайрію виставили на продаж, її батько прибув до Медини з гуртом верблюдів, щоб викупити її. Оскільки йому було шкода розлучатися з двома добрими верблюдами, він сховав їх за містом. Расул алейхіссалям сказав: «Приведи й тих двох верблюдів, яких ти сховав у такому-то місці». Харіс був вражений; він, двоє його синів і ще багато людей прийшли до іману. Расул алейхіссалям узяв верблюдів і повернув йому доньку. Вона теж прийшла до іману. Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) попросив у її батька її руки й уклав із нею нікях. Вона померла на п’ятдесят шостому році після Хіджри.

Зайнаб бінт Джахш (радіяллаху анха): Вона була донькою Умайми, тітки Расулюллаха по батькові, і сестрою Абдуллаха ібн Джахша. Її батька звали Бурра. Оскільки він не прийшов до іману, його прозвали Джахшем. Зайнаб була серед перших, хто прийшов до іману.

Наш Володар Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) спершу видав її заміж за Свого прийомного сина Зайда ібн Харісу. Оскільки Зайд не зважав на її права, вони розлучилися на третьому році після Хіджри. Расул алейхіссалям побажав укласти з нею нікях. Коли Зайнаб почула це, вона з радості здійснила намаз на два ракаати й помолилася Аллахові таала: «О мій Господи! Твій Расул хоче одружитися зі мною. Якщо Ти судив мені удостоїтися честі стати Його дружиною, то віддай мене Йому». Її молитву було прийнято. Було зіслано 37-й аят сури аль-Ахзаб, за змістом: «Після того як Зайд зробив із нею те, що хотів (тобто після того, як розлучився з нею), Ми дали її Тобі за дружину». Оскільки її нікях уклав Аллах таала, Расулюллах не укладав для неї нового нікяху. Хазрат Зайнаб завжди пишалася цим і казала: «Кожну жінку видає заміж її батько. А мій нікях уклав Аллах таала». Їй тоді було тридцять вісім років. Вона померла на двадцятому році після Хіджри, у віці п’ятдесяти трьох років.8 Вона була дуже щедра й любила давати садаку. Вона також була дуже вправна в рукоділлі. Те, що вона робила своїми руками, і все, що отримувала, вона віддавала своїм родичам і бідним. Халіф Умар давав кожній із чистих дружин Расулюллаха по дванадцять тисяч дирхамів. Зайнаб бінт Джахш, щойно отримавши, віддавала всю суму як садаку й роздавала її бідним. Хазрат Аїша дуже її хвалила. Хадис шаріф «Серед моїх дружин першою прийде до мене та, що найщедріша»9 сповіщав, що вона відійде першою. Адже саме вона давала найбільше садаки.

Французький поет Вольтер був розпусною людиною й наклепником. Він написав віршовану п’єсу про те, як Расулюллах узяв за дружину Хазрат Зайнаб, сповнену підлих наклепів і вигаданих історій, які цілковито суперечать історії, фактам і переказам. Цей бридкий і огидний твір, негідний літератора й мислителя, припав до смаку його великому ворогові — папі, який раніше відлучив його від церкви, і папа написав йому улесливого листа. Коли султан Абдульхамід II, халіф мусульман, почув, що цю п’єсу збираються поставити на сцені, він одразу запобіг цьому, поставивши ультиматум французькому та британському урядам, і врятував усе людство від ганебної ницості.

Хазрат Сафія (радіяллаху анха): Її батьком був Хуяй ібн Ахтаб, ватажок юдеїв Хайбару. Вона була заручена з одним юдеєм у Хайбарі. Потім вона вийшла заміж за Кінану ібн Хакіка, дуже багатого чоловіка. Коли в сьомому році після Хіджри було здобуто Хайбар, Сафію взяли в полон. Вона дісталася Расулюллахові. Расулюллах звільнив її. Вона прийняла іман і була вшанована нікяхом із Расулюллахом. Вона померла в Медині в п’ятдесятому році після Хіджри.10

Умм Хабіба (радіяллаху анха): Вона була дочкою Абу Суф’яна ібн Харба ібн Умайї і сестрою Хазрат Муавії. Її матір’ю була Хінд. Разом зі своїм чоловіком Убайдуллахом ібн Джахшем вона прийняла іслам, і вони переселилися до Абіссинії. Оскільки її дочка Хабіба народилася в Абіссинії (Хабашистані), вона стала відома під кунією Умм Хабіба (мати Хабіби). Там її чоловік дав себе звести священикам, став віровідступником і помер. Вона залишилася сама, на чужині й у бідності. Вона сказала: «Я не покину релігії Расулюллаха». Щоб утішити її, Расулюллах захотів узяти її за дружину. У сьомому році після Хіджри Він надіслав лист Наджаші. За цим велінням Пророка Наджаші видав її заміж за Расула аль-акрам і відправив до Медини. Вона померла в Медині в сорок четвертому році після Хіджри.

Хазрат Маймуна (радіяллаху анха): Її звали Барра, але Расулюллах алейхіссалям змінив її ім’я на Маймуна. Її чоловік помер. Коли після здобуття Хайбару вирушили до Мекки на умру (хадж аль-асгар, малий хадж), на зворотному шляху до Медини вона була вшанована нікяхом із Расулюллахом. У п’ятдесят третьому році після Хіджри вона захворіла в Мецці. Вона сказала: «Винесіть мене з Мекки! Бо Расулюллах сказав, що я помру за межами Мекки». Коли її винесли, вона померла на тому місці (яке називається Сарф), де було укладено її нікях із Расулюллахом.11

Хазрат Марія (радіяллаху анха): Вона прийняла іман, коли була невільницею нашого Володаря Пророка алейхіссалям, і була вшанована нікяхом із Расулюллахом. Оскільки Марію надіслав у дар Мукаукас, правитель Александрії в Єгипті, її родовід (предки) і дата народження достеменно невідомі. Наш Володар Расул аль-акрам мав від нашої матері Хазрат Марії сина. Його звали Ібрахім. Хазрат Марія була дуже тихою і спокійною людиною. Вона померла в останні роки халіфату Хазрат Умара, у 637 році н. е. (16 р. Хіджри). Її поховали на кладовищі Бакі.12

Хазрат Райхана (радіяллаху анха): Вона прийняла іслам, коли була невільницею нашого Володаря Пророка. Вона походила з юдейського племені Бану Курайза в Медині. Її родовід: Райхана бінт Шамун ібн Язід або Райхана бінт Зайд ібн Амр ібн Ханафа ібн Шамун ібн Язід. Дата її народження достеменно невідома. Вона померла в Медині в 631 році н. е. (10 р. Хіджри), раніше за нашого Володаря Пророка. Її поховали на кладовищі Бакі.13

«Любов до сеїдів і шаріфів стає причиною того, що людина помирає з іманом в останньому подиху» Абу Муджахід Енвер ібн Назіф (рахматуллахі алейх)