Краї, куди було послано збирачів закяту
Хазрат Абу Мусу аль-Ашарі Він також залишив у Мецці, щоб навчати Корану аль-карім і питань релігії.1 Абу Суф’яна ібн Харба Він призначив намісником Наджрана в Ємені, а Касира ібн Абдуллаха — його помічником. Коли справи в Мецці було владнано, вони пішли до Марруззахрана. Там розподілили решту здобичі. Потім Він знову вирушив зі Своїми славними Асхабами й наприкінці Зуль-каади прибув до Медини. Вони покинули Медину в середу, десятого дня Рамадана аш-Шаріф. Цей похід тривав близько трьох місяців.
Одного дня я поринув у море журби й роздумів, не відав, що роблю, я втратив сам себе, я згадав свої гріхи й злякався за свій кінець, і тоді почув, як один із Твоїх нащадків промовив цей вірш: Ти — Ахмад, і Махмуд, і Мухаммад, мій Володарю, Ти — султан, якого Хакк утвердив для нас, мій Володарю. Ми маємо надію, ми не зітхаємо у відчаї. Ми не марнуємо скарбу іману. Ми не шукаємо притулку в інших, коли є Твоя брама. Нам не треба дивитися на когось іншого — завдяки Тобі. Ти — Ахмад, і Махмуд, і Мухаммад, мій Володарю, Ти — султан, якого Хакк утвердив для нас, мій Володарю. Шейх Галіб
Важливі події восьмого року після Хіджри
Четверо чоловіків із Бану Саалаба прийшли до зібрання Расулюллаха. Вони сказали: «Нас послав наш народ. Ми чули, що іслам людини не повний, якщо вона не здійснить хіджри». Він сказав: «Хоч де ви будете, тримайтеся такви; не буде шкоди, якщо ви не здійсните хіджри. Це не зашкодить ні вашій релігії, ні вашому народові». Потім Він послав їх до дому Рамли бінт Харіс, де їх пригостили. Згодом Він дав кожному з них по чотири вакії срібла й дозволив повернутися додому. Того ж року відійшла у вічність Зайнаб, дочка Расулюллаха (саллаллаху алейхі ва саллям). Для неї зробили ноші. Перші ноші в ісламі було зроблено саме для неї. Вона була дружиною Абуль-Аса. Коли за часів Бадру він відправив її з Мекки до Медини, дорогою Хабар кинув списа у верблюда Хазрат Зайнаб. Вона впала з верблюда, втратила дитину, яку носила, і захворіла. Це стало причиною її смерті. Вона залишила двох дітей. Того ж року, у місяці Зуль-хіджжі, народився син Расулюллаха Ібрахім. Його матір’ю була Марія-хатун (радіяллаху таала анха). Абу Рафі прийшов і приніс радісну звістку. За це Він звільнив невільника. Як акику Він приніс у жертву барана. Він звелів поголити Ібрахімові голову й роздав як садаку срібло, рівне вазі волосся. Він поховав його волосся.
Важливі події дев’ятого року після Хіджри
На початку місяця Мухаррама дев’ятого року після Хіджри Володар світів призначив для племен збирачів закяту (аміль, саї). Наскільки було можливо, кожне плем’я отримало аміля зі свого ж середовища. Він послав Ібн Хасіба аль-Асламі до Аслам і Гаффар, Аббада ібн Бішра — до Бану Салім і Музайна, Амра ібн Аса — до Фазари, Даххака ібн Сінана — до Бану Кілаб, Рафі ібн Макната аль-Джахні — до Джахіни, а Бішра ібн Суф’яна Кааба — до Бану Кааб і Бану Тамім.
Через рік таїфці надіслали до нашого улюбленого Пророка в Медину делегацію з шести осіб, щоб стати мусульманами. Покидаючи Таїф роком раніше, Володар світів помолився: «О мій Господи! Покажи народові Сакіф правильний шлях, приведи їх до нас». І ось тепер народ Сакіф прийшов, щоб стати мусульманами. Наш Володар Расул аль-акрам дуже зрадів, що вони стали мусульманами, дав їм деякі привілеї й відправив назад до Таїфа. Намісником над ними Він призначив Хазрат Усмана ібн Абіль-Аса.2
Смерть Наджаші
Був місяць Раджаб дев’ятого року після Хіджри. Одного дня наш Володар Расулюллах сказав Своїм Асхабам: «Сьогодні помер ваш праведний брат. Вставайте й здійсніть за нього намаз джаназа». Наш Володар Пророк став імамом і заочно провів намаз джаназа за покійним. Потім Він сказав: «Ми попросили в Аллаха таала прощення для вашого брата Наджаші Асхами».
Через деякий час з Абіссинії надійшли звістки, і стало відомо, що Наджаші Асхама (рахматуллахі таала алейх) помер. Це сталося того самого дня, коли наш Володар Пророк провів за нього намаз джаназа в Медині.3
«Хоч де ви будете, тримайтеся такви; не буде шкоди, якщо ви не здійсните хіджри. Це не зашкодить ні вашій релігії, ні вашому народові» Хадис шаріф
Нехай моє життя буде пожертвою на Твоєму шляху,
Мухаммаде, прекрасний іменем і прекрасний єством,
прийди й заступися за Свого найнижчого раба,
Мухаммаде, прекрасний іменем і прекрасний єством.
Багато в мумінів утисків,
їхня радість і щастя — в ахіраті,
Він — Мустафа вісімнадцяти тисяч світів,
Мухаммад, прекрасний іменем і прекрасний єством.
Той, Хто пройшов сім небес і ступав над Курсі,
Той, Хто в Мірадж просив у Хакка за Свою умму,
Мухаммад, прекрасний іменем і прекрасний єством.
Що робити Юнусові з обома світами без Тебе?
Ти — істинний Пророк, без сумніву й без вагань,
ті, хто не йде за Тобою, відходять без іману,
Мухаммаде, прекрасний іменем і прекрасний єством.