ВЕЛИКІ ГРІХИ
Їх сімдесят два:
1- Несправедливо вбити людину.
2- Чинити перелюб і розпусту.
3- Чинити содомію.
4- Пити вино й будь-які алкогольні напої. (Пити пиво — харам.)
5- Красти.
6- Уживати наркотичні речовини задля втіхи.
7- Силоміць забирати чуже майно, тобто грабувати.
8- Давати неправдиві свідчення.
9- У місяць Рамадан без поважної причини їсти прилюдно серед мусульман.
10- Платити чи брати фаїз (лихварський відсоток).
11- Дуже часто клястися.
12- Не слухатися своїх батьків і повставати проти них.
13- Перестати відвідувати своїх родичів-махрамів, які дотримуються ісламу.
14- Покинути бій і втекти від ворога під час битви.
15- Несправедливо забирати майно дітей-сиріт.
16- Шахраювати, коли міряєш чи важиш.
17- Здійснювати намази до або після встановленого часу.
18- Розбити серце брата-віруючого. (Це більший гріх, ніж зруйнувати Каабу.) Після невіри немає гріха, який Аллах таала ненавидів би більше, ніж розбити серце.
19- Вигадати щось, чого Расулюллах (саллаллаху алейхі ва саллям) не казав, і стверджувати, що це хадис шаріф.
20- Брати хабарі.
21- Ухилятися від правдивого свідчення.
22- Не давати закяту й ушру зі свого майна.
23- Тому, хто має на це силу, — не зупинити того, хто чинить гріх, коли бачить це.
24- Спалити живу тварину.
25- Забути, як читати Коран аль-азім аш-шан, після того як навчився цього.
26- Утратити надію на милість Аллаха таала.
27- Зраджувати людей — і мусульман, і немусульман.
28- Їсти свинину.
29- Не любити когось з Асхабів аль-кірам Расулюллаха (рідвануллахі таала алейхім аджмаїн) і говорити погано про когось із них.
30- Їсти далі, коли вже наситився.
31- Для жінок: ухилятися від ложа свого чоловіка.
32- Для жінок: ходити в гості без дозволу свого чоловіка.
33- Називати цнотливих жінок розпусними.
34- Займатися намімою, тобто плітками, переносити слова між мусульманами. 35- Показувати іншим свої частини аурату (частини тіла, які треба покривати). (Аурат чоловіка — ділянка між пупом і колінами. Аурат жінки охоплює також волосся, руки й ноги.) Дивитися на частини аурату інших — теж харам.
36- Їсти мертвечину або давати її їсти іншим. 37- Зрадити довірене. 38- Обмовляти мусульманина. 39- Заздрити.
40- Додавати Аллахові таала співтовариша. 41- Брехати. 42- Зарозумілість — вважати себе кращим за інших.
43- Приховувати на смертному ложі майно від свого спадкоємця. 44- Бути скупим.
45- Любити світ (мирські бажання).
46- Не боятися кари Аллаха таала. 47- Не вважати харамом те, що харам (заборонене).
48- Не вважати халялем те, що халяль (дозволене). 49- Вірити ворожінню й тому, що ворожбити кажуть про приховане. 50- Покинути іслам, стати віровідступником.
51- Без поважної причини дивитися на жінок і дівчат на-махрам, тобто (з хіттю) дивитися на тих, на кого дивитися харам. 52- Для жінок: вдягатися, як чоловіки. 53- Для чоловіків: вдягатися, як жінки. 54- Чинити гріх у межах Харам аль-Кааба. 55- Читати азан або здійснювати намаз до встановленого часу.
56- Не коритися велінням і законам держави.
57- Порівнювати статеві органи своєї дружини зі статевими органами своєї матері. 58- Лаяти свою тещу.
59- Цілитися одне в одного зі зброї.
60- Їсти й пити те, що залишив пес. 61- Дорікати людині добром, яке їй зробив. 62- (Для чоловіків) носити шовковий одяг. 63- Уперто триматися невігластва (не вивчати віровчення Ахль ас-Сунни, фардів, харамів і всього необхідного знання).
64- Клястися чимось іншим, крім Аллаха таала та імен, які сповістив іслам.
65- Ухилятися від ільму (знання).
66- Не розуміти, що невігластво — нещастя.
67- Уперто знову й знову чинити малі гріхи. 68- Без потреби голосно й багато сміятися.
69- Залишатися в стані джунуб так довго, що минає час намазу. 70- Мати статеву близькість із дружиною, коли в неї менструація або післяпологовий період.
71- Чинити теганні (читати Коран аль-карім співуче, на мелодію). Співати аморальні пісні. Грати на музичних інструментах і слухати їх. 72- Накласти на себе руки.
Добрий ахляк (мораль)
Іслам велить прикрашати себе добрим ахляком, очищати нафс від поганих рис, мати добру вдачу, бути цнотливим і сором’язливим у всьому. Це знання і шлях до нього називають тасаввуфом.
Як медицина дає нам знання про здоров’я тіла, так тасаввуф навчає, як звільнити серце й душу від поганих рис. Він віддаляє людей від лихих учинків, які є симптомами хвороби серця, і допомагає їм чинити добрі діла й ібадат, щоб здобути вдоволення Аллаха таала.
Іслам велить насамперед здобувати знання, потім виконувати діла й ібадати згідно з цим знанням, і все це — лише заради Аллаха таала; тобто іслам велить ільм (знання), амаль (діла й ібадати) та іхлас (щирість, тобто робити все заради Аллаха). Якщо порівняти духовне піднесення людини, те, що вона досягає щастя в цьому світі й в ахіраті, з польотом літака, то іман та ібадат — це наче корпус і двигуни літака.
А поступ на шляху тасаввуфу — наче його джерело енергії, його пальне. Щоб досягти мети, здобувають літак, тобто набувають імана та ібадату. А щоб привести його в рух, потрібна сила, тобто поступ на шляху тасаввуфу.
Тасаввуф має дві мети:
Перша — щоб іман став частиною сумління, тобто вкоренився в серці так, щоб його не могли похитнути впливи, що породжують сумнів. Іман, зміцнений розумом, міркуваннями й доказами, не буває таким міцним. Аллах таала сповіщає у двадцять восьмому аяті аль-каріма сури ар-Раад Корану аль-карім, за змістом: «Іман проникає в серця й укорінюється в них лише й винятково через зікр». Зікр означає пам’ятати Аллаха таала в кожній справі й кожному русі й чинити згідно з Його вдоволенням.
Друга мета тасаввуфу — щоб ібадати, яких навчає знання фікху, виконувалися легко й радо і щоб були усунені лінощі й небажання, що походять від нафс аль-аммара. Виконувати ібадати легко й радо та триматися подалі від гріховних учинків, бо гидуєш ними, можливо лише тоді, коли вивчаєш знання тасаввуфу й просуваєшся цим шляхом.
Слід усвідомлювати, що мета триматися тасаввуфу — не в тому, щоб здобути здатність бачити те, чого не знають інші, повідомляти про приховане, бачити нури й душі чи бачити цінні сни.
Щоб досягти маріфатів (осягнень), знань і станів, які здобуваються через тасаввуф, треба спершу виправити свою віру, потім вивчити веління й заборони ісламу й виконувати діла та ібадати згідно з ними. Не зробивши цих трьох речей, власне, неможливо очистити серце від поганих рис, очистити й виховати нафс.