БЛАГОСЛОВЕННІ ІМЕНА НАШОГО ВОЛОДАРЯ ПРОРОКА

Серед імен нашого улюбленого Пророка (саллаллаху алейхі ва саллям) найчастіше вимовляють ім’я «Мухаммад». Воно означає того, кого щедро вихваляють і ким безмірно захоплюються. Це ім’я згадано в Корані аль-карім чотири рази: у 144-му аяті сури Алі Імран, у 40-му аяті сури аль-Ахзаб, у 29-му аяті сури аль-Фатх і в 22-му аяті сури Мухаммад. Хазрат Іса сповістив Свою умму, як сказано в 6-му аяті аль-каріма сури ас-Сафф, за змістом: «О сини Ісраїля! Я — пророк Аллаха до вас. Я прийшов, щоб підтвердити Таурат (Тору) і принести радісну звістку про пророка, який прийде після мене; ім’я цього пророка — Ахмад». Ахмад означає того, кого найбільше вихваляють і люблять.

Окрім імен «Мухаммад» та «Ахмад», наш улюблений Пророк (саллаллаху алейхі ва саллям) згаданий у Корані аль-карім як Махмуд, Расул, Набі, Шахід, Башір, Назір, Мубашшір, Мунзір, Даї ілаллах, Сірадж аль-мунір, Рауф, Рахім, Мусаддік, Музаккір, Муддассір, Абдуллах, Карім, Хакк, Мунір, Нур, Хатам ан-Набіїн, Рахмат, Німат, Хаді, Таха, Ясін… Інші Його благословенні імена згадано почасти в Корані аль-карім, почасти в хадисах шаріф, а почасти — у священних (мукаддас) книгах, що були зіслані попереднім пророкам. У деяких Його хадисах шаріф ім’я нашого Пророка згадано як Махі, Акіб, Мукаффі, Набійю р-Рахма, Набійю т-Тауба, Набійю ль-Мулахім, Каттал, Мутаваккіль, Фатіх, Хатам, Мустафа, Уммі, Кусам (той, хто зібрав у собі все добро). В одному зі Своїх хадисів шаріф наш улюблений Пророк сказав: «Є п’ять імен, притаманних лише мені: я — Мухаммад, я — Ахмад, я — Махі, той, через кого Аллах таала знищує невіру. Я — Хашір: люди будуть зібрані слідом за мною в День Кіямату. Я — Акіб: після мене не буде жодного пророка».1

Наш улюблений Пророк отримав прізвисько «Абуль-Касим» через Свого сина Касима, який народився від Хазрат Хадіджі й помер малою дитиною. Крім того, ще до пророцтва серед племені Курайш Його називали аль-Амін через Його незліченні видатні чесноти — правдивість, надійність і вірогідність. Одне з імен нашого Володаря Расулюллаха, згаданих у Корані аль-карім, — слово «Ясін» у сурі Ясін, серці Корану аль-карім. Хазрат Сеїд Абдулхакім Арвасі, один із великих Улама ар-Расіхін, сказав: «Ясін означає: О Мій улюблений, що пірнає в Моє море мухаббату (любові)». Усі, хто чув назву цього моря, хто бачив його здалеку, хто наближався до нього й хто занурювався в нього так глибоко, як дозволяла їхня частка, на всіх етапах життя палали любов’ю до Расулюллаха й виливали цю любов у палких стогонах, щирих сльозах і полум’яних віршах. Серед них Мавляна Халід аль-Багдаді — один із найбільших і найславетніших; він дістав велику частку з цього моря мухаббату. В одній зі своїх касид, у якій він висловив свій мухаббат до нашого Володаря Расулюллаха, він написав таке:

«О сини Ісраїля! Я — пророк Аллаха до вас. Я прийшов, щоб підтвердити Таурат (Тору) і принести радісну звістку про пророка, який прийде після мене; ім’я цього пророка — Ахмад» Сафф: 6

Я палаю любов’ю до Тебе, о Сарвар аль-алям!
Хоч би де я був, завжди шукаю Твоєї краси.
Ти — Султан на престолі Каба Каусайн, а я — ніщо,
нешанобливим вважаю сказати, що я — Твій гість.
Усе в цьому світі створено заради Твоєї честі,
якщо й на мене проллється Твоя милість, та мить стане моєю весною.
Усі приходять до Хіджазу, щоб здійснити таваф довкола Кааби,
а я в тузі за зустріччю з Тобою долаю гори.
Уві сні на мою голову поклали вінець щастя,
мені здається, що мені на обличчя посипали порох із Твоєї стопи.
О Джамі, ти — соловей серед закоханих, що славлять свого Друга!
Ці рядки з твого дивану стають моїм тлумачем:
«Мов шолудивий пес із висолопленим язиком, спраглий,
я жадаю однієї краплі з Твого моря доброти».

Окрім численних віршів і хвалебних творів, написаних на славу нашого Володаря Пророка, про Нього написано й багато праць. Навіть ті з авторів цих праць, чия слава й мистецтво поширилися на весь світ і крізь століття, визнавали, що неспроможні гідно прославити Расулюллаха. Ті, хто бачив Його й закохався в Його красу, намагалися описати Його, як тільки могли, і казали, що людських сил не досить, щоб описати ту красу.

Сотні розповідей цих закоханих записано в книгах ісламських учених. Хто їх читає, одразу розуміє, що Аллах таала створив Свого улюбленого Пророка в довершеності, якої неможливо уявити, і з красою, якою ніколи не можна було намилуватися досхочу. Люди віддавали Йому своє серце, навіть не бачивши Його. Ті, хто любить Хабібуллаха, з кожним подихом відчувають смак любові до Нього в прохолоді повітря, що вливається в їхні легені. Щоразу, дивлячись на місяць, вони втішаються, шукаючи відблиск променів, що вийшли з Його благословенних очей. Кожен атом тих, хто досяг бодай однієї краплі з моря Його краси, промовляє:

Хто знає Твою прекрасну щоку, той ніколи не гляне на троянду,
хто тане в любові до Тебе, той не шукає ліків!

У хадисі шаріф, переказаному від Анаса ібн Маліка, сказано: «Ніхто з вас не має досконалої віри, доки я не стану йому дорожчим за його дітей, його батька й усіх людей».2 Одного дня Хазрат Умар сказав нашому Володареві Пророку: «О Расулюллах! Клянуся Аллахом таала, Ти мені дорожчий за все, крім мого власного життя». Тоді наш Володар Расулюллах сказав: «Ніхто з вас не має досконалого іману, доки я не стану йому дорожчим за його власне життя». Тоді Хазрат Умар сказав: «О Расулюллах! Клянуся Аллахом таала, Який зіслав Тобі Коран аль-карім, Ти мені дорожчий за моє власне життя». Тоді наш Володар Пророк сказав: «О Умаре, тепер твій іман досконалий».

Космічна доба, комп’ютери,
стільки сучасних знарядь —
усе має джерело в Корані,
Ти — милість, о Расулюллах.
Ти надавав ваги досвідові,
здобуванню знань і науки,
Ти вказав шлях уперед,
Ти — світло, о Расулюллах.
Хто любить Тебе, той нам друг,
без Тебе світ нам тісний,
усе створено заради Тебе,
Ти — благодать, о Расулюллах.
Від Тебе взяли всі думки,
знання, науку й мистецтво,
Схід і Захід мали з них користь,
Ти — провідник, о Расулюллах.
Усе, що Ти сказав, справдилося,
за п’ятнадцять століть наперед,
Ти — Мухаммад аль-Амін,
Ти — справедливий, о Расулюллах.
У доброті, у справедливості,
у щедрості, у шляхетності,
у милосерді, у чесноті
Ти — взірець, о Расулюллах.

«Ніхто з вас не має досконалого іману, доки я не стану йому дорожчим за його власне життя» Хадис шаріф