ПІСТ

Фарди посту

Піст має три фарди: 1- Ніят (намір). 2- Зробити ніят у межах часу, відведеного для ніяту, тобто між його першою та останньою порою. 3- Утримуватися від того, що порушує піст, від світанку (фаджр ас-садік) до заходу сонця (тобто протягом шаріатського дня, дня так, як його визначає іслам).

Учені чотирьох мазхабів одностайно кажуть, що піст починається тоді, коли в одній точці видимого горизонту з’являється біле світло, яке називають фаджр ас-садік. У книзі Мультака сказано: «Піст — це не їсти, не пити й не мати статевих зносин від світанку до заходу сонця. Для посту в місяці Рамадан фардом є також намір серцем (будь-коли) у проміжку від заходу сонця напередодні до часу Дахва аль-кубра1 того дня, коли людина постуватиме. Якщо до дахви людина нічого не їла й не пила, вона робить ніят і постить. Ніят після дахви недійсний. Роблячи ніят до світанку, кажуть: „Я зробив ніят постити завтра“. Роблячи ніят після світанку, кажуть: „Я зробив ніят постити сьогодні“. Такий самий час ніяту і для посту за обітницею, даною на певний день, і для посту нафіля (добровільного посту). Ніят потрібно робити на кожен день окремо».

Що порушує піст

Якщо в місяці Рамадан людина, знаючи, що постить, і зробивши ніят постити до фаджру, з’їсть або вип’є щось корисне, тобто введе через рот у шлунок те, що звичайно вживають як їжу чи ліки, або те, що дурманить чи сп’яняє, або ж вступить у статеві зносини чи допустить їх із собою, то піст порушується, і стають необхідними і када, і каффарат.2 Згідно з цим визначенням, куріння порушує піст і робить необхідними і каду, і каффарат. Адже тверді й рідкі частки диму разом зі слиною потрапляють у шлунок. Якщо після таких речей, як хіджама (кровопускання) чи лихослів’я, про які всім добре відомо, що вони не порушують посту, людина навмисно їсть, думаючи, що піст уже порушено, то цього разу піст порушується, і стають необхідними і када, і каффарат. Якщо людина, яка в Рамадан не зробила ніяту до світанку, до дахви вчинить щось, що порушує піст, то, згідно з двома імамами, необхідні і када, і каффарат. Бо вона втратила можливість зробити ніят і постити, коли мала її. Але згідно з Імамом аль-Азамом, необхідна лише када. Якщо ця людина їсть і п’є після часу дахви, то, згідно з усіма трьома імамами, каффарат не потрібен. Покарання каффарат — це відплата за те, що зневажено честь і гідність благословенного місяця Рамадан. Згідно з Імамом аль-Азамом, це покарання за навмисне порушення рамаданського посту, який є сахіх згідно з усіма чотирма мазхабами. Оскільки в шафіїтському мазхабі умовою є зробити ніят до світанку, ханафіт, який навмисно протягом дня порушує піст, на який не зробив ніяту до світанку, або якого змусили порушити піст, або який порушує його з поважної причини, згідно з Імамом аль-Азамом, каффарату не робить. Коли порушують піст када, піст за обітницею чи піст нафіля, каффарату не роблять. Якщо людина, яка в один із днів Рамадану вчинила щось, що вимагає лише кади, навмисно вчинить те саме в інший день, то їй необхідно зробити й каффарат.

«Коли настає місяць Рамадан, відчиняються брами Джаннату, зачиняються брами Джаханнаму, а шайтанів сковують» Хадис шаріф

Якщо піст порушено помилково, наприклад якщо під час абдесту вода потрапила в горло, або якщо людину змусили порушити піст, якщо вона поставила клізму, якщо втягнула носом рідкі ліки, одеколон чи дим (дим від цигарки, яку курить інший), або дим алойного дерева, спаленого разом з амброю, якщо закапала ліки у вухо, якщо ліки, накладені на рану на шкірі, проникли всередину (або якщо ввела ліки шприцом), якщо проковтнула щось, що не є ні ліками, ні їжею, наприклад клаптик паперу, камінець, шматочок металу, вату, траву чи зернину сирого рису, проса або сочевиці, якщо навмисно викликала блювання повним ротом, якщо при кровотечі з ясен проковтнула саму лише кров або кров, змішану з такою самою кількістю слини, якщо їла, не знаючи, що вже настав світанок, або розговілася, думаючи, що сонце вже зайшло, якщо, забувши, що постить, почала їсти, а потім, вважаючи, що піст уже порушено, навмисно продовжувала їсти, якщо хтось налив їй води в рот або вступив із нею в статеві зносини, коли вона спала, якщо постила, не зробивши ніяту, або не зробила ніяту до ранку в Рамадан, а потім, навіть зробивши ніят після світанку, не постила після дахви, — у всіх цих випадках піст порушено, і після свята необхідно зробити каду лише одного дня за кожен такий день. Каффарат не потрібен. Якщо дощ або сніг потрапить у горло, це порушує і піст, і намаз. Необхідно зробити каду. Якщо людина від обіймів, пестощів і поцілунків стає джунуб, піст порушено, і необхідна када. Але якщо вона не стала джунуб, піст не порушується. Якщо людина навмисно проковтне те, що застрягло між зубами з ночі, то, коли це завбільшки з горошину нуту, піст порушується, і стає необхідною када. Але якщо це менше від горошини нуту, піст не порушується.

Якщо людина, яка, забувши, що постить, щось з’їла, а потім, згадавши, що постить, знову щось їсть або п’є, хоч і знає, що їжа через забудькуватість посту не порушує, то її піст порушується, і стає необхідним зробити і каду, і каффарат.

У Мультаці й в усіх інших книжках написано: «Якщо ліки, накладені на рану на голові чи тілі, проникнуть до мозку чи травного каналу, піст порушено, і необхідна лише када». У коментарі до Мультаки написано: «Імам аль-Азам каже, що піст порушується, коли їжа проникає крізь рану. Але два імами кажуть, що не порушується, бо піст порушується лише тоді, коли щось проникає крізь природні отвори тіла». Тахтаві дуже добре пояснює це у своєму коментарі до Маракіль-фалах. Він каже: «Якщо відомо, що рідкі чи тверді ліки, накладені на рану на голові чи тілі, проникли до мозку чи травного каналу, піст порушено. Якщо не відомо достеменно, що вони проникли, то, згідно з Імамом аль-Азамом, піст порушено, коли ліки рідкі. Але два імами сказали, що піст не порушується, коли не відомо достеменно, що ліки проникли. Усі три імами були згодні в тому, що піст не порушується, якщо ліки, про які не відомо достеменно, що вони проникли, тверді». Із цього зрозуміло, що всі три імами сказали: ліки, про які достеменно відомо, що вони проникли, порушують піст, чи то рідкі, чи то тверді. Із цього зрозуміло також, що будь-яке щеплення чи медична ін’єкція, які роблять шприцом під шкіру або в м’язи рук, ніг чи інших місць, порушують піст.

Що не порушує посту

Якщо в Рамадан аш-Шаріф або під час посту када, каффарат, посту за обітницею чи посту нафіля людина, забувши, що постить, їсть, п’є чи вступає в статеві зносини, або під час посту в неї уві сні стається виверження сім’я, або наяву від споглядання (чогось) стається мимовільне виверження сім’я, якщо вона намащується йодною настоянкою чи олією або підводить очі сурмою (навіть якщо їхній колір чи запах відчутні в слині чи сечі), або якщо цілує з пристрастю, лихословить, робить хіджаму, мимоволі блює повним ротом чи навмисно блює трохи, або якщо вода потрапить у вухо, або пил, дим чи муха мимоволі потрапить у горло через рот чи ніс (або якщо людині подають штучне повітря через кисневу трубку, або якщо вона не може вберегтися від того, щоб дим від чужих цигарок потрапляв їй у рот і ніс), або якщо, прополоскавши рот, вона разом зі слиною ковтає вологу, що лишилася в роті, або якщо закладає ліки в око чи в дупло зуба, навіть відчуваючи їхній смак у горлі, — у жодному з цих випадків піст не порушується.

Автор книги Бахр ар-раїк (рахматуллахі таала алейх) каже: «Рот іноді вважається внутрішньою частиною тіла. Тому піст не порушується, якщо людина, що постить, ковтає свою слину. Це так само, як нечистота всередині тіла переходить зі шлунка в кишківник. Кров, що виходить із рани в роті, після видалення зуба чи з місця, де зроблено укол, або кров, що підіймається зі шлунка в рот, не порушує ні абдесту, ні посту. Коли цю кров випльовують або ковтають, вони теж не порушуються, якщо слини більше, ніж крові, тобто якщо вона жовтого кольору. Так само, коли інші речі підіймаються зі шлунка в рот, — не порушується ні абдест, ні піст. Якщо повний рот (підійметься до рота і) вийде з рота, порушуються обидва. Внутрішня частина рота іноді вважається зовнішньою частиною тіла. Піст не порушується, коли набирають воду в рот». Те саме написано й у Джаухарі. Із цього видно, що коли видаляють зуб і виходить багато крові, піст не порушується, якщо її випльовують. Коли людина не постить, абдест не порушується, якщо вона її ковтає. Якщо крові менше, ніж слини, то не порушується жодне з них у жодному разі.

У Фатава Хіндійя сказано: «Клізма (промивання) або закапування олії у вухо порушує піст, але не робить необхідним каффарат. Уприскування води чи олії в статевий член не порушує посту, навіть якщо рідина доходить до сечового міхура. Але рідина, яку вприскують у піхву жінки, порушує піст жінки. Введення мокрого чи змащеного олією пальця в задній прохід чи піхву порушує піст. Сухий палець (уведений у задній прохід чи піхву) його не порушує. Вода, яка ненароком потрапляє в задній прохід під час підмивання після випорожнення, порушує піст». Такі дії, як куштувати страву (під час її приготування), не ковтаючи, жувати чисту мастику, тобто жувальну смолу в природному вигляді, обіймати й цілувати, коли є небезпека стати джунуб, і митися, щоб охолодитися, посту не порушують, але все ж є макрух танзіхі. Користуватися сурмою чи змащувати вуса олією і нюхати квіти, мускус чи одеколон — посту не порушує й не є макрухом. Сурма (на очах) і олія (на вусах) є макрухом, коли вони призначені для прикраси, і так само макрухом є носити квіти, приколоті до коміра чи в руці. Нюхати запилені чи задимлені речі або жувати жувальну гумку з добавками, як-от цукор тощо, — порушує піст. Користуватися (паличкою для чищення зубів, що зветься) місвак і робити хіджаму — не макрух.

Якщо людина навмисно порушить (до заходу сонця) рамаданський піст, на який вона зробила ніят до часу імсаку, то вона мусить зробити і каффарат, і каду.

Порушення посту нафіля чи посту када не вимагає каффарату.

Як каффарат постять шістдесят днів поспіль, окрім днів Рамадану та п’яти днів, у які постити харам. Крім того, з наміром кади постять стільки днів, скільки днів людина порушила піст (передчасно). (Харам постити в перший день свята Рамадану і в будь-який із чотирьох днів свята Курбан.) Той, хто не спроможний на це, годує шістдесятьох бідних двічі за один день або одного бідного двічі на день протягом шістдесяти днів. Або ж дає кожному з них майна на ту саму вартість, що сплачують як фітру. Щоб зробити каду одного дня посту, постять один день. Різновид посту, який ніколи не дозволений, — це піст, що його тримають із таким ніятом: «Я роблю ніят постити, якщо (теперішній) місяць — Рамадан; якщо ні, то я без ніяту». Ті, хто починає рамаданський піст не тоді, коли побачать на небі молодий місяць, а за заздалегідь укладеними календарями, мусять після свята Рамадану постити два дні з наміром кади. Як обчислювати перший день Рамадану, докладно пояснено в десятому розділі четвертого випуску книги Endless Bliss.

Ібн Абідін (рахімахуллаху таала) каже: «У хмарну погоду не слід робити іфтар (не слід розговлятися), доки не переконаєшся, що сонце зайшло, навіть якщо вже пролунав азан (який сповіщає час вечірнього намазу [та іфтару]). Коли роблять іфтар до (часу, що зветься) іштібак ан-нуджум, тобто до того, як на небі з’явиться більшість зірок, то виконують мустахаб-дію, що зветься „таджіль“ (тобто поспішати з іфтаром). Коли в якомусь місці бачать захід сонця й роблять іфтар, людина, яка перебуває на високому місці, наприклад на мінареті, не повинна робити іфтару, доки не дізнається, що сонце зайшло для неї. Так само і з ранковим намазом і сахуром».

«Піст — це щит, що захищає муміна від Джаханнаму» Хадис шаріф

О Ти, Володарю Пророків,
О Ти, провіднику валі,
Пророче для світів,
Ахлан ва сахлан мархаба.
Ти — улюблений усіх душ,
Ти — веління для сердець,
Султан обох світів,
Ахлан ва сахлан мархаба.
Ти — улюблений Хакка,
Не відлучи нас від Твого шафаату,
Ахмад Мухаммад Мустафа,
Ахлан ва сахлан мархаба.
Юнус мовить слово правди,
Схиляє лице до Твого порога,
У день махшару чекає він на нас,
Ахлан ва сахлан мархаба.